Посадка:

Вибираємо сонячне місце (в холодних регіонах) або напівтінь , щоб сонячні промені падали тільки зранку і увечері ( в жарких місцинах). Викопуємо яму 40-40-40см, в посадкову яму до грунту додаємо відро перегною, поверх нього насипати прошарок
товщиною до 5ти см. поживного грунту (відро чорнозему змішати з відром перегною,сюди ж добавити літр
попелу). Розмістити саджанець (заглибити на 5см нижче ніж він ріс раніше) і засипати поживним грунтом.Не засипайте
яму до країв ,залиште лунку, влийте 1-2 відра води. Після того як усмокчеться вода, замульчуйте лунку (заповніть
лунку гноєм чи торфом, або компостом тощо), слідкуйте,  щоб мульча не торкалась пагонів саджанця.

Догляд весна-літо:

Весною після танення снігу і зняти укриття, підлити та підкормити саджанець (будь-яким азотним 
добривом, курячий послід 1стакан на 10л.води, коров’яком 1кг на 10л води або іншим за інструкцією).
Поставте шпалеру (труби діаметром 30-40мм , висотою два метри, на відстані 2-3м одна від одної).

Кущ від куща, садіть на відстані 1.5м, міжряддя має бути не менше 2 метри. На шпалері натягніть 3-4 ряди шпагату, до якого у
майбутньому будете підв’язувати пагони,що будуть плодоносити. За  роки вирощування ми помітили, що
в наших умовах ожина хворобами і шкідниками не ушкожується, однак для профілактики один раз перед цвітінням можна
обробити  інсектицидом+фунгіцид.

У перший сезон минулорічні пагони, які перезимували, підв’яжіть вертикально на шпалері, на них влітку будуть ягоди. 

Після збору врожаю пагони, що відплодоносили, потрібно вирізати, не лишаючи пеньків, а
молоді пагони, що виросли за цей рік, нехай продовжують рости, на наступний рік на них буде врожай. 

Протягом поточного року у дорослого куща виростають молоді пагони, пустіть їх плестися по землі у довільному порядку, це полегшить їх укриття на зиму. Кожного наступного сезону минулорічні пагони, що перезимували (обов’язково під снігом), підв’язують до шпалери (виберіть 5-7 кращих і вкоротіть їх на висоті два метри, бокові пагони підріжте за третьою брунькою), а нові пагони,що з’являться від основи куща у травні-червні, знову пустіть плестися по землі. Можна їх зв’язати до купи і направити в один напрямок, де не будуть заважати. 

Догляд восени:

Отже, кожного року молоді пагони укривайте на зиму снігом, а ті що відплодоносили, відразу ж
вирізайте. Кущі мульчуйте органічними рештками (цю процедуру виконуйте кожної осені , полегшує
зимівлю, зберігає вологу, хороша підкормка), гній чи пергній. А пагони пришпильте скобами до грунту. Пізніше
їх засипле снігом і вони добре перезимують. Навесні пагони підніміть, підв’яжіть на шпалеру.

З наступного сезону на молодих основних погонах можуть зявлятися бокові пагони (пасинки) – це нормальне явище, під
час осінньої обрізки обріжте їх за 2-3 брунькою.

Перше плодоношення:

Зазвичай за оптимального догляду настає на другий-третій рік. Якщо ви купляєте не однорічні, а двох- чи трьохрічні кущики, то вони раніше вступають в плодоношення, а найчастіше трьохрічні вже дали перший урожай в розсаднику.

Важливий момент,  як визначити спілість ягід ожини

Інколи, не маючи досвіду, можна сприйняти початок зафарбовування ягід як стиглість. Це груба помилка. Навіть якщо ягоди ожини вже стали чорними, це не значить, що їх вже пора зривати. Зазвичай між зафарбовуванням та повною споживчою зрілістю проходть від декількох днів до тижня-півтора, залежно від погоди та сорту.

Спіла ягода стає більш бочкоподібною, трошки ніби матовою, втрачаючи надмірний блиск, і головне – мякішою та легко зривається, Ну і головне – солодка на смак! недозрілі ягоди кислі. Стиглі – солодкі як мед!

В перше плодоношення, поки кущі ще не розрослись в повну силу, ягоди можуть бути дещо меншими і їх буде небагато, бо кущ ще недостатньо зміцнів та розрісся. Але вже на другий-третій рік після посадки, за оптимального догляд,  кущ вступає в повне плодоношення, ягоди набувають характерного розміру та смаку.