Залежно від характеру дії вибраного фунгіциду (захисне (профілактичне), лікувальне, контактне або системне) а також від особливостей розвитку захворювання (сприятливих погодних умов) та сортової стійкості сорту винограду, розробляються стратегія та тактика системи захисних заходів проти мілдью у конкретних умовах вирощування винограду .
Традиційна система захисту проти мілдью на сприйнятливих сортах винограду зазвичай починається з профілактичної обробки контактними препаратами в період коли перший лист досягає розміру 2,5 см.
Однак при інтенсивному (класичному) розвитку мілдью в кінці вегетації на молодому (верхівковому) листі основних і пасинкових пагонів, а також на старому листі, у вигляді незграбних плям «осінньої мозаїки», я б рекомендувала систему захисних заходів будувати з урахуванням обробок, спрямованих на зниження запасу первинної інфекції.
У цьому випадку доцільним є проведення додаткового обприскування після збору врожаю. Наприкінці жовтня-першої декаді листопада, перед опаданням першого листя, виноградники слід обробити баковою сумішшю, що включає в себе мідьмісткий фунгіцид (концентрація робочого розчину 3%) і азотовмісні добрива (від 5 до 10 кг/га). Наявність на опалому листі азотовмісних добрив створює більш сприятливі умови у розвиток грунтових мікроорганізмів і сприяє кращому розкладанню рослинних залишків (наявність останніх є обов’язковою умовою для перезимовки ооспор). Навесні, до початку «сокоруху», викорінюючі обприскування препаратами, що містять мідь, доцільні тільки в тому випадку, якщо в попередньому році одно-, дворічна лоза мала механічні пошкодження, наприклад, була «побита» градом. І тут знижується можливість ураження багаторічної деревини, зокрема і захворюваннями бактеріальної природи.
1. Отже, найпростіша у виконанні, але затратна система захисних заходів, будується на профілактичних обробках контактними та системними фунгіцидами. У поточному сезоні обробки починаються при відростанні 50% пагонів на 10 см (у момент утворення справжнього листя діаметром 2-3 см (до цього часу зараження відбутися не може) і закінчуються за 30-20 днів до збирання, залежно від терміну очікування фунгіциду, що використовується для останнього обприскування. Інтервал між обприскуваннями не повинен перевищувати 10-12 днів (або терміну відростання кожного наступного 3-5 листя).
Часто перше (або друге) профілактичне обприскування рослин винограду проводиться в період відростання однорічних пагонів на 15-25 см, оскільки багаторічна практика показує, що саме з цим періодом зазвичай збігаються терміни первинного зараження мілдью в основних зонах вирощування культури на півдні України.
І, нарешті, першу обробку проводять одразу після випадання перших рясних опадів (більше 10 мм) або при виявленні на винограднику першого маслянистого пятна. Для цього за сприятливих для розвитку захворювання метеорологічних умов і після дощів щодня обстежують насадження в низинних місцях, що погано провітрюються. Своєрідним індикатором можуть бути сильно уражені сорти, такі як Ранній Магарача, Ранній ВІРа, Карабурну, Кардинал та ін.
Виробники найчастіше вираховують термін проведення першої обробки за теоретично обчисленим терміном закінчення першого інкубаційного періоду, користуючись правилом «трьох десяток» (описаний раніше метод, але з заокругленими цифрами): після встановлення температури повітря вище 10°С та випадання опадів понад 10 мм захворювання становить 10 діб.
Для проведення профілактичних обробок (і обробок в період дозрівання винограду) можна рекомендувати на вибір наступні контактні фунгіциди, перелічені у списку за алфавітом для кожної діючої речовини (д.в.):
Мідьвмісні препарати – Блу Бордо (5,0 кг/га), Каурітіл (2,0-3,0), Косайд 2000 (1,5-2,0 кг/га), Купроксат (3,0-5,0 л) )/га), Медян екстра (2,5-3,75 л/га), Чемпіон (3,0 л/га); фунгіциди з діючою речовиною (д.в.) манкоцеб – Дитан М-45 (2,0-3,0 кг/га), Пенкоцеб (3,0 кг/га); д.в. фолпет – Фольпан (2,0 кг/га), Шавіт Ф (2,0 кг/га), Сфінкс екстра (1,8-2,2 кг/га); д.в. дитіанон – Делан (0,5-1,0 кг/га), д.в. пропінеб – Антракол (1,5 кг/га), д.р. каптан – Мерпан (1,6-2,0 (2,5) кг/га); д.в. метирам – Полірам (2,5 кг/га) та ін.
У тому випадку, якщо навесні, у період активного відростання пагонів, складаються умови, сприятливі для розвитку патогену, особливо на сприйнятливих сортах винограду, для обробки доцільніше використовувати фунгіциди, що володіють системною або контактно-системною лікуючою дією: Танос (Тайтл) ( 0,4-0,45 кг/га), д.в. цимоксаніл + фамоксадон; Акробат МЦ (2,0 кг/га), д.р. диметоморф + манкоцеб; Мелоді дуо 66,8 WP (2,0-2,5 кг/га), д.р. пропінеб+іпровалікарб; Рідоміл Голд МЦ 68 WG (2,5 кг/га), д.р. металаксил-М + манкоцеб; Валіс М (2,0 кг/га), д.р. валіфенал М+ манкоцеб; Фантік М (2,0 кг/га), д.р. беналаксил М + манкоцеб та ін. Хоча системні фунгіциди мають лікувальний ефект (якщо були застосовані через один-три дні після інфікування), найкращі результати досягаються таки при їх профілактичному застосуванні. Крім того, застосування для лікування підвищує ризик розвитку стійкості.
2. Друге (третє) обприскування рекомендується проводити у фазу розпушування суцвіття та відокремлення бутонів (приблизно за 10 днів до цвітіння) або безпосередньо перед цвітінням. У сезон з пізнім терміном первичного зараження захист від мілдю можна починати з обприскування по розпушуються.
3. Третє (четверте) обприскування здійснюється одразу після цвітіння, в період формування ягід розміром «дрібна горошина», що дає змогу захистити від ураження молоду зав’язь.
Обробки «до цвітіння» і «після цвітіння» для сприйнятливих сортів винограду, особливо столової групи, обов’язкові навіть у «сухий рік». Так як при перепадах денних та нічних температур, які часто спостерігаються у весняний та ранній літній період, утворюються роси, що є достатньою умовою для того, щоб вторинне зараження відбулося через рильце квітки. Найбільш ефективно проводити їх системними або контактно-системними фунгіцидами, що мають лікувальну дію (перелік див. вище). Хороший ефект дають спарені обробки препаратами з однією і тією ж дієвою речовиною. При розтягнутому (на тлі низьких середньодобових температур повітря) цвітіння, обробку в період після цвітіння приурочують до закінчення цвітіння більш ніж 70% всіх бутонів. Період між обробками до цвітіння і після цвітіння не повинен перевищувати на сприйнятливих сортах винограду 8-10 днів. При вологій погоді, особливо на фоні опадів (кожні 20 мм), тривалість захисної дії фунгіцидів скорочується на 1 день. За крайньої необхідності (якщо шкідлива дія розвитку захворювання перевищить можливу негативну дію обприскування) обробку проводять у період цвітіння винограду фунгіцидами Делан (0,8-1,0 кг/га), Кабріо Топ (2,0 кг/га), Квадріс (0 ,8 л/га), Мерпан (2 кг/га) Стробі (0,3 кг/га) та ін.
На сортах, найбільш стійких до мілдью ( Подарунок Магарача, Біанка, Світлана, Галахад та ін.) перше обприскування, сплановане за появою перших візуальних ознак розвитку захворювання, може бути проведене в період активного зростання ягід, у тому числі перерахованими вище контактними препаратами.
Терміни для подальших обприскування обирають залежно від метеорологічних факторів, приросту лози та характеру розвитку мілдью. В умовах вологої погоди зазвичай обприскування рекомендується проводити через один інкубаційний період або після приросту 3-4 нових листків (приблизно через кожні 7-10 днів). При сухій погоді обробки слід повторювати після приросту 6-7 нових листків. Однак навіть на великих масивах проведення фітосанітарного контролю часто дозволяє збільшувати період між обробками до 15-20 днів. Захист винограду проти мілдью необхідно здійснювати до початку розм’якшення ягід.
На сортах пізнього терміну дозрівання (у роки з дощовою погодою та на сортах середнього терміну дозрівання) зазвичай планують на одне обприскування більше, ніж на сортах раннього та середнього термінів дозрівання.
На зрошуваних виноградниках створюються особливо сприятливі умови у розвиток мілдью. Тому крім звичайних термінів обробки на таких ділянках рекомендують проводити додаткові обприскування рослин перед кожним поливом. Обробки поливних виноградників необхідно закінчувати пізніше ніж неполивних.
«До і після цвітіння», а також у роки епіфітотій у системі обробок від мілдью використовують вузькоспеціалізовані фунгіциди, так звані «противомілдьюозні». При слабкому та середньому розвитку захворювання економічно доцільно використовувати пестициди комплексної дії, що мають активність проти кількох грибних захворювань. При обприскуванні у весняний період («розпускання нирок – пагони 15-25 см») та в період «активного росту ягід» добре зарекомендували себе препарати Шавіт Ф (чорна плямистість, оідіум, мілдью, інфекційне усихання, сіра гнилизна), Фольпан (мілдью, чорна плямистість, інфекційне усихання, сіра гнилизна, біла гнилизна, оідіум), Кабріо Топ (мілдью, оідіум, чорна гнилизна, біла гнилизна), Мерпан (сіра гнилизна, мілдью, оідіум), Квадріс (мілдью, оідіум, , інфекційне усихання), Еупарен М (мілдью, сіра гнилизна) та ін.
При проведенні обприскування в періоди «до і після цвітіння», «активне зростання ягід» та «змикання ягід у грону» доцільно в бакову суміш пестицидів додавати органосиліконовий адьювант-суфрактант або адьювант (прилипатель) на масляній (полімерній) основі.
Незважаючи на те, що при розробці системи захисних заходів проти мілдью, хімічний метод захисту на сьогоднішній день залишається основним, агротехнічні заходи також здатні знижувати інтенсивність розповсюдження та розвитку захворювання. Насамперед, це видалення опалого листя (або глибоке переорювання грунту), для зменшення запасу первинної інфекції. По-друге, виконання всіх агротехнічних заходів, що сприяють провітрюванню куща: уламок пагонів, своєчасне пасинкування та карбування лози. По-третє, видалення бур’янів у рядах: засміченість виноградників сприяє затриманню на рослинах краплинної вологи на більший період, що створює сприятливі умови для зараження рослин. Необхідно уникати однобічного внесення азотних добрив, тому що при цьому тканина листа стає більш пухкою, унаслідок чого сприйнятливість рослин до хвороби посилюється. І, нарешті, підбір більш стійких до мілдью сортів винограду.
У будь-якому разі практика захисту виноградної лози полягає у проведенні профілактичних обприскувань контактними фунгіцидами та використанні локально-системних або системних фунгіцидів (з лікувальним ефектом) у тих випадках, коли кліматичні умови надзвичайно сприятливі для розвитку захворювання та ймовірність інфікування висока.
Заради справедливості слід зазначити, що існує два кардинально відмінні один від одного підходи в побудові системи захисних заходів проти основних грибних захворювань на винограді, у тому числі й проти мілдью.
З одного боку, існують рекомендації щодо використання контактних фунгіцидів на початку сезону вегетації (у тому числі і для уникнення ранньої появи стійких штамів). У цьому випадку системні препарати використовують у найбільш сприйнятливих фазах розвитку рослини і в період дозрівання винограду. З іншого боку, системні фунгіциди особливо ефективні в період активного росту виноградної лози, коли необхідно захищати молоде листя і генеративні органи, що активно розвиваються (тобто на самому початку сезону).
Тому, перше обприскування, у період «розпускання нирок – розвитку перших 2-3 листків» я порадила б проводити контактними фунгіцидами. А ось у період «активного зростання пагонів», «перед і після цвітіння», а також у період «активного зростання ягід», доцільно включати до системи захисту системні препарати. Далі, коли йде дозрівання ягід (після їхнього розм’якшення чи фарбування), знову переходимо на «контактники».
У будь-якому випадку, кожен практик вибирає для себе найбільш оптимальну систему, з урахуванням усіх екологічних особливостей зони росту культури, сортів, що вирощуються, біологічних особливостей розвитку патогену і механізму дії використовуваних фунгіцидів.
Локально-системні та системні пестициди мають перевагу, що полягає у високій ефективності дії та наявності лікувального ефекту. Проте досвід застосування таких фунгіцидів показав, що є значний ризик виникнення стійкості до цих препаратів.
Тому останнє, на чому хотілося б загострити увагу практиків-виноградарів: для запобігання розвитку резистентності необхідно дотримуватись основних правил застосування препаратів системної дії:
кількість обробок фунгіцидами з однаковою діючою речовиною (з однієї хімічної групи) за сезон не повинна перевищувати трьох;
– системні чи локально-системні препарати обов’язково чергувати з контактними; обприскування намагатися проводити лише з профілактичною метою, а не для лікування чи викорінення захворювання;
— період між обробками – не більше 14 днів (якщо триваліший термін захисту не обумовлюється фірмою-виробником);
– обробки системними (або локально-системними) фунгіцидами планувати в період активного зростання пагонів або в умовах, сприятливих для розвитку захворювання на кшталт епіфітотії.
Добре зарекомендували себе пестициди, що включають комбінації контактної та системної діючих речовин з різними механізмами дії, що забезпечує активне керування резистентністю.
Олена Странішевська
професор інституту «Магарач», Ялта