Цей грибок любить вологе повітря. Обожнює густу тінь, погане провітрюння, загущеність куща і близькість до ґрунту. Зимує на лозі, і в теплу сиру весну починає розвиватися ще в укритті.
Якщо сорт винограду не стійкий до оідіуму чи не було проведено профілактики захворювань, хвороба може з‘явитися на відростаючих пагонах, вражаючи і зав’язь.
Але пік розвитку даної хвороби припадає саме на спеку. В спекотні літні дні поширення оідіуму набуває граничних швидкостей.
На ягодах, листках і пагонах з’являється тьмяний сірувато-білий наліт, ніби борошняний пил – міцелій грибка .
Листя тьмяніє, стає грубими, мертво «пластмасовими», припиняє “працювати” на урожай.
Потім воно повільно гине і висихає .
На пагонах також добре видно білуватий наліт грибка .
Він легко стирається, і тоді особливо впадає в очі на фоні темної кори пагона
Такі пагони – вже хворі.
Їх плодовий потенціал, імунітет і шанс вдало перезимувати поділені навпіл.
Грона, неважливо, зрілі чи ні, покриваються тим же сіруватим нальотом.
На ягодах з’являється характерна темна павутинка міцелію
Потім грибок проїдає шкірку, і ягоди тріскаються уздовж. При цьому часто оголюються кісточки.
Якщо весна волога, оїдіум потрібно відсікати відразу, проводячи ПРОФІЛАКТИКУ в травні, по 3-5-му листу молоденьких пагонів, особливо якщо після дощового квітня настає травнева спека.
Як варіант, можна використовувати Топаз чи інші препарати від оідуму, які є в наявності.
Медоти профілактики від оідіуму:
♦ Підбір сортів, які мають підвищену стійкість до оідіуму;
♦ Посадка кущів на добре провітрюваному, незатіненому деревами чи сусідніми будівлями місці;
♦ Весною та на початку літа проведення своєчасного нормування пагонами, не допускаючи загущення куща;
♦ Проведення профілактичних обовязкових обробок фунгіцидами перед та після цвітінням ;
♦ При сукупності сприятливих умов для розвитку хвороби допускаються наступні обробки в липні-серпні фунгіцидами з короткими термінами очікування або біопрепаратами, нешкідливими для людини.
При дотриманні цих умов у вас будуть чистими ягоди навіть найменш стійких сортів, не говорячи вже про сорти з підвищеною стікстю до хвороб.
